Abstract:
У статті аналізується літературний доробок Василя Мови (Лиманського), у більшості творів якого порушується традиційна для нього козацька тема. Наслідуючи Пантелеймону Кулішу, письменник вбачав у козаччині радше руйнівну, аніж державотворчу силу, протиставляючи їй знедолене трудове селянство. Все це знайшло відбиток у його поемі «Троїсте кохання» (1863), вірші «Козацький кістяк» (1875), драмі «Старе гніздо й молоді птахи» (1883).
The article analyzes the literary heritage of Vasyl’ Mova (Lymansky). Most of his works are devoted to the traditional Cossack theme. As Panteleimon Kulish, the writer perceived the Cossacks as destructive but not state building force, opposing it with unfortunate labor peasantry. It was reflected in his poem «Troyiste Kohannia» (1863), the poetry «Kozatsky Kistiak» (1875), the drama «Stare Hnizdo i Molodi Ptakhy» (1883).
Key words: Ukrainian Cossacks, robbers, farmers, historical hopelessness, corrupt judiciary, moral rascals.
