У статті висвітлюється недостатньо досліджена проблема фінансування пунктів ліквідації неписьменності під час здійснення політики ліквідації неписьменності у 20-х роках ХХ століття на Сумщині. Авторами охарактеризовано стан матеріального забезпечення лікнепів у визначений період, проаналізовано основні джерела грошових надходжень, виявлений рівень реального матеріального забезпечення лікнепів. Встановлено, що низький рівень фінансування часто ставав причиною неякісного рівня викладання. Розглянуто питання забезпечення підручниками і навчальними посібниками як українською мовою, так і мовами інших національностей, втому числі, наведено окремі статистичні дані про централізовані надходження навчальної літератури, надано коротку характеристику найбільш популярних навчальних книг, які використовувалися викладачами лікнепів під час ліквідації неписьменності на Сумщині.
The article deals with the insufficiently studied problem of financing illiteracy issues during the implementation of the illiteracy elimination policy in Sumy region in the 1920s. The authors describe the state of material maintenance of illiteracy elimination centers at a certain period, analyze the main sources of funding, and definethe level of the real material maintenance of illiteracy elimination points. It has been found out that a low level of funding often leads to poor teaching quality. The issue of providing textbooks and teaching aids in both Ukrainian and the languages of other nationalities is considered, including some statistics on the centralized inflow of educational literature, a brief description of the most popular textbooks used by teachers of educational centers during the process of eliminating illiteracy in Sumy region.
