У статті проаналізовано лінгвістичну спадщину Василя Сімовича, з’ясовано її роль і місце у формуванні самобутності української нації, становленні української мови як унормованої системи, у розвиткові українськомовної лінгводидактики, у фаховій педагогічній підготовці вчителя-словесника, залученні його до обговорення змісту підручників з граматики української мови, їх апробування в рідній школі. Обґрунтовано сутність фонологічної метόди дослідження мови, її структурно-системної будови, у якій автор виокремлює найважливіші складники – звуки, слова, речення. Доведено, що саме фонологічна теорія про взаємозв’язок мовних одиниць та їх реалізацію на засадах системно-структурних закономірностей у колі «текст – речення – слово – склад – фонема-звук» становить лінгвометодичну основу мовознавчих надбань В. Сімовича. Зосереджено увагу на вивченні фонетики та фонології, фонетичної термінології. За допомогою зіставного, описового методів, дистрибутивного аналізу, спостереження за мовним матеріалом висвітлено методику формування фонетичної компетентності майбутніх учителів-словесників.
The linguistic heritage of Vasyl Simovych is analyzed in the article. The role and place of heritage in forming Ukrainian nation identity, in emergence of Ukrainian language as a standard system, in development of Ukrainian linguodidactics, in vocational pedagogical training of teacher-philologist and its involvement to the discussion of Ukrainian language grammar textbooks, their testing at school are defined in the present study. The essence of phonological language research methods, its structural and systemic aspects which include the most important components such as sounds, words and sentences are substantiated. It is proved that the phonological theory of the relationship between language units and their implementation on the basis of systemic and structural patterns in the circle «text – sentence – word – syllable – phoneme – sound» is the linguomethodological basis of the linguistic achievements by Vasyl Simovich. The article focuses on the studying phonetics, phonology and phonetic terminology. Methodology of future teachers-philologists’ forming the phonetic competence by using comparative, descriptive methods, distributive analysis and language material observation is highlighted.
