Abstract:
У публікації окреслено концепцію риторичної підготовки соціономістів відповідно до професійної потреби формування спроможності соціальних працівників / педагогів, практичних психологів до соціально зорієнтованої комунікації, в основі якої є закони спілкування людей як представників певних груп. Доведено, що концептуальним ядром риторичної освіти фахівців соціономічної сфери є система відношень у колі «людина − соціум» з опертям на відношення «людина − людина». Виокремлено підходи до викладання риторики, основні змістові лінії та площини риторичної освіти соціономістів.
According to improvement of the content and technologies in professional training of intending specialists in socionomical sphere triggered by professional needs of forming the capacity of social workers / teachers, psychologists to social-oriented communication, based on the laws of human interaction concerning members of certain groups (age, professional, status etc), a try is made to interpret the conceptual basis of intending socionomists rhetorical education. It’s proved that the conceptual core of rhetorical education of the professionals in socionomical sphere is a system of relations in the cycle «an individual – society» with reliance on the relationship «an individual – an individual». Approaches are determined to teaching rhetoric (humanistic, anthropocentric, sociocultural, dialogical, competencybased, technological, innovative), the main denotative lines (linguistic, phonic, communicative, sociocultural, practical) and planes (cognitive, reflective, operational and technological) in rhetorical education of sotsionomists. It’s proved that functional integrity of the rhetorical training relied on specificity of the rhetorical activity where language and speech are implemented in communication, communication − in society, which accumulates and produces culture; where thorough understanding of theoretical knowledge is subject to its conscious and unconscious projection into future expression; where rhetorical reflection is postpositive and prepositive as to the speech act; where rhetorical text formation as the final component of the operational and technological plane naturally requires cognitive and reflective components, its elements are implemented within each of them.
