У статті розкрито проблему інтеграції термінів «культура безпеки життєдіяльності» та «екологічна
культура». Розкрито поняття «культура безпеки життєдіяльності» та потрактовано термін «екологічна
культура». Встановлено: якщо культура безпеки життєдіяльності – це формування у людини свідомості і
культури безпечного життя, набуття знань, умінь і навичок дослідження небезпек, що діють у середовищі її
існування, вивчення засобів і методів захисту від них, що необхідно для забезпечення комфортного і безпечного
життя, то екологічна культура фахівця націлена на гармонізацію біосфери, техносфери і суспільства, що
передбачає не тільки володіння системою знань, умінь і навичок за набутою спеціальністю, а й навички,
здатність і готовність професійно вирішувати завдання безпеки життєдіяльності, мотивацію до екобезпечної
діяльності, а також засвоєння культурних і етичних норм поведінки через включеність здобувачів у вирішення
завдань безперервної екологічної освіти.
The article reveals the problem of integration of the terms "life safety culture" and "environmental
culture". The concept of "life safety culture" is revealed and the term "environmental
culture". It is established: if the culture of life safety is the formation of human consciousness and
culture of safe living, acquisition of knowledge, skills and abilities to study the dangers operating in its environment
existence, study of means and methods of protection against them, which is necessary to ensure comfortable and safe
life, the ecological culture of the specialist aims to harmonize the biosphere, technosphere and society, which
involves not only the possession of a system of knowledge, skills and abilities in the acquired specialty, but also skills
ability and willingness to professionally solve the problem of life safety, motivation for environmentally friendly
activities, as well as the assimilation of cultural and ethical norms of behavior through the involvement of applicants in the decision
tasks of continuing environmental education.