Abstract:
Автор у даній статті с концентрував увагу на особливості судової системи у добу Центральної Ради. З перших днів національно-демократичної революції 1917 - 1921 рр. в Україні йшов процес формування республіканської форми правління. Простежується нес тримний історичний зв’язок, певне наступництво органів
державної влади, що створювалися, з тими, які існували раніше. На першому етапі держаного будівництва
періоду Української національно-демократичної революції судова система базувалася на загальноімперському законодавстві. Основна форма судової організації - окружна юстиція - залишалася без змін. Нова влада ставила
перед собою завдання перебудови судової системи, виходячи з невід’ємного права українського народу на самовизначення і відродження багатовікової традиції державотворення.
Лише після більшовицького перевороту члени УЦР починають розбудовувати вітчизняну с удову систему.
Спочатку було створено Генеральний секретаріат судових справ Української Центральної Ради. Перевага надавалася структуризації національної судової системи.
Автор звертає увагу на те, що судова реформа, не дивлячись на зусилля Української Це нтральної Ради, не була проведена до кінця. ті судові органи, що існували, здебільшого діяли незадовільно. Бракувало кваліфікованих ,патріотично налаштованих кадрів, оскільки їх переважала була росіянами або русифікованими
українцями, які вороже ставились до української влади і не бажали співпрацювати з нею.
