Abstract:
Пам’ятки матеріальної культури, які залишилися від стародавніх народів, що населяли територію Барської землі Поділля, є важливими історичними джерелами, з допомогою яких вченим вдається об`єктивно дослідити найважливіші етапи становлення і розвитку людської цивілізації на теренах України та нашого краю
зокрема. Автор робить спробу проаналізувати понад 40 трипільських, черняхівських, готських поселень,
скіфських курганів, ряд археологічних пам`яток, виявлених археологами та краєзнавцями -істориками на території Барського району в різні періоди, розміщених в фондах та експозиціях Барського районного історичного музею та інших закладах Вінницької області.
Територія Барського району баг ата археологічними пам’ятками VІ тис. до н. е. – VІ ст. н. е. Вагомий
внесок у дослідженні археологічних пам`яток Барщини зробили відомі подільські археологи: Є. Сіцінський,
В. Загоруйко, В. Прилипко, П. Хавлюк, І. Заєць, Д. Гопак, С. Рижов, Б. Лобай Б. Ма гомедов, В. Косаківський, В. Шумова, В. Восколуп, Л. Ви ногродська.
Протягом ХХ - на поч. ХХІ ст. на території району працювало близько десяти археологічних експедицій,
організованих Вінницькою обласною археологічною інспекцією, обласним краєзнавчим музеєм , інститутом історії, етнології і права Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та Інститутом археології НАН України. Результати цих досліджень відбиті у наукових звітах експедицій, обласних, районних, міських періодичних виданнях, збірниках Вінницьких історико -краєзнавчих конференцій, у матеріалах І Міжнародної конференції "Бар. Барська земля - крізь призму с толіть" (2008). За нашими підрахунками в краї
зафіксовано 40 поселень давніх людей - кургани та 6 поселень доби Буго-Дністровського неоліту (VІ-Vтис. років
до н. е.)(с. Кошаринці, Кузьминці, Міжлісся, Мальчівці, Верешки, Мартинівка), 12 – трипільських поселень доби енеоліту (ІV - ІІІ тис. до н.е.) (с. Ял тушків І, ІІ, ІІІ,
ригидівка, Маньківці, Комарівці, Ходаки, Во йнашівка, Пилипи, Польове, Гайове, Колосіївка), 5 - доби бронзи (ІІ - І тис. до н. е.) (с. Васютинці, Сименки, Сеферівка, Барські Чемериси, м. Бар), 5 поселень і 4 кургани доскіфського (VІІІ -- VІІ ст. до н. е.) та скіфського періоду (VІІ - ІІІ с т.
до н. е.) (с. Комарівці, Колосіївка, Гайове, Українське, Іванівці).
Чисельні знахідки поселень східних слов`ян, які відносяться до чер няхівської, вельбарської, комарівської культур ІІ - V ст. н. е ., виявлені вздовж р. Мощанка, Лядова, Рів та їх приток, поблизу с іл Митки (урочище "Золоті ключі"), Гармаки, Гайове, урочище "Барське", Маньківці, Ялтушків, Сеферівка, Верхівка, Кузьминці, Гулі, м. Бар (Капцанівка).
Фрагменти гончарних виробів в експозиціях Барського районного музею свідчать про наймасовіший промисел місцевого населення - виготовлення ліпного столового і кухонного посуду, а наявність тут гончарного іноземного посуду, виготовленого на гончарному крузі та римські моне ти - денарії, сестерції, асси, свідчать про
активний товарний обмін місцевого населення і з візантійськими містами Пів нічного Причорномор`я та Римською імперією. Наявність серед музейних експонатів десятків срібних, бронзових, мідних, латунних та залізних прикрас із черняхівських та готських поселень ІІ - ІV ст. н. е., свідчать про наявність у нашому краї вмілих ковалів та ювелірів.