DSpace

Нові знахідки празьких грошів ХІІІ–ХV ст. на території Поділля

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Бакалець, Олексій Андрійович
dc.date.accessioned 2018-04-27T07:02:29Z
dc.date.available 2018-04-27T07:02:29Z
dc.date.issued 2014
dc.identifier.citation Бакалець О. А. Нові знахідки празьких грошів ХІІІ–ХV ст. на території Поділля / О. А. Бакалець // Історичні студії суспільного прогресу / [редкол. : Курок О. І. (гол.), Гирич Я. М. (заст. гол. ред.), Крижанівський В. М., Чумаченко О. А. (відп. ред.)]. – Випуск 2. – Глухів, 2014. – C. 8–15. uk_UA
dc.identifier.uri http://hdl.handle.net/123456789/231
dc.description.abstract Автор статті робить спробу проаналізувати близько десяти нових знахід ок празьких грошів ХІV – ХV ст. на території Поділля, показує роль празького гроша як основного номіналу в грошовому обігу європейських держав та подільського краю зокрема. Джерела з історії грошового обігу Поділля відображають процеси, які відбувались у результаті зміни політичного, соціально-економічного устрою внаслідок відвоювання Литовським князівством у Золотої Орди у 1362 – 1363 рр. Київщини, Чернігівщини, Новгород -Сіверщини та Поділля, заснування племінниками литовського князя Ольгерда – князями Коріатовичами в другій половині ХV ст. Подільського князівства. Саме тоді українські землі від Покуття до Середнього Подніпров’я отримали історичну назву «Поділля». Розвиток виробництва, будівництво нових подільських міст-фортець у Сатанові, Смотричі, Кам’янці-Подільському, Рові, Брацлаві, Хмільнику, які захищали від татарських набігів «порубіжне суспільство», сприяли розвитку ремесел, торгівлі, формуванню нових грошових відносин та власного монетного карбування на подільських землях у складі Великого князівства Литовського у 1363 – 1569 рр. Попередні та сучасні знахідки скарбів монет на теренах Поділля яскраво свідчать про активне включення подільського ринку у систему тісних торговельних контактів з країнами Центральної та Західної Європи, про появу в грошовому обігу краю срібних іноземних монет. Серед них домінують срібні празькі гроші 1300 – 1547 рр., угорські срібні денарії, гроші, руські грошики Червоної Русі (Галичини), польські, литовські, молдавські півгроші, денарії, наслідування дирхему Золотої Орди хана Джанібека (1342 – 1357), шилінги Тевтонського ордену, гроші Лівонського ордену. Вивчення нових скарбів та окремих знахідок празьких грошів, їх фракцій, в тому числі місцевого карбування, допоможуть дослідникам більш повно відтворити характерні особливості подільського грошового ринку досліджуваного періоду, частку цього номіналу в загальній масі грошового матеріалу. uk_UA
dc.language.iso uk uk_UA
dc.subject гріш uk_UA
dc.subject празький гріш uk_UA
dc.subject "широкі гроші" uk_UA
dc.subject півгріш uk_UA
dc.subject денарій uk_UA
dc.subject квартник uk_UA
dc.subject львівський півгріш uk_UA
dc.subject руський півгрош uk_UA
dc.subject "подільський полугрошик" uk_UA
dc.subject гривна uk_UA
dc.subject Велике князівство Литовське uk_UA
dc.subject Костянтин Каріатович uk_UA
dc.title Нові знахідки празьких грошів ХІІІ–ХV ст. на території Поділля uk_UA
dc.type Article uk_UA
dc.subject.udc УДК 929 (477) uk_UA


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу