Abstract:
У монографії розкривається специфіка історіософських та
епістемологічно-історичних поглядів українських інтелектуалів
кінця ХІХ — середини ХХ століття. У широкому світоглядно-
ідеологічному і філософсько-науковому контексті аналізуються два
найзагальніші типи філософсько-історичного знання: емпірично-
раціональне, яке пов’язується з позитивізмом і неокантіанством, та
ірраціональне, в якому на перше місце виходять волюнтаристські
концепції й почасти екзистенціальні мотиви.
Для наукових працівників, викладачів, студентів гуманітар-
них спеціальностей, всіх, хто цікавиться теоріями історичного про-
цесу та історичного пізнання в українській філософії.
