У статті розглядається питання впровадження протягом ХІХ‑ХХ століть використання інформаційних ресурсів у процесі навчання історії у вітчизняних школах. Метою статті є аналіз поглядів тогочасних методистів та дидактів стосовно впровадження реального та реферативного методів навчання, використання хрестоматій, відвідування музеїв та архівів, які давали можливість активізувати діяльність учнів з формування умінь використовувати інформаційні ресурси. У роботі представлена наукова новизна виявленої ефективності впровадження авторських методик в означений період. Окреслений досвід має перспективи використання та подальшого розвитку в навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів.
This paper discusses the implementation at the turn of the nineteenth and twentieth
centuries, the method using information resources in teaching history in local schools. The author analyzes the views of contemporary trainers and dydakta on the implementation of real and abstract teaching methods, the use of readers, which made it possible to increase participation of students from forming abilities to use information resources. The paper presents a scientific novelty identify effective implementation of the author's procedures during this period. Experience has outlined the prospects for the use and development in the educational process in secondary schools.
