Розглянуто шлях становлення парадигми сталого розвитку, виокремлено чотири періоди
становлення концепції сталого розвитку, що характеризуються певними змістовими, процесуальними та
ідеологічними особливостями: І (перша половина ХХ століття) – період пробудження або утопічно-
ноосферний; ІІ ( 60-ті роки ХХ століття – 1987 рік) – період визнання; ІІІ (1987 р. – початок 2000-х рр.) –
період глобальних дій щодо сталого розвитку; ІV (початок ХХІ століття) – період посилення локальних
дій в цілях глобального сталого розвитку та посилення гуманітаризації проблематики. Виділено та
схарактеризовано такі суттєві особливості сучасної ідеї сталого розвитку суспільства як посилення
уваги до навколишнього середовища, гуманітаризація проблематики, «озеленення» суспільства,
глобалізація.
Introduction. In Ukraine education for sustainable development (ESD) is at the stage of
formation, understanding goals and objectives, defining and implementing its functions in society. So,
pedagogical education should respond to this challenge, reorienting to the ESD: the world experience of the
decade of education for sustainable development has shown that teacher support plays a key role in the adoption,
implementation and integration of the ESD in the educational process. Awareness of teachers about the main
principles of the sustainable development and their level of environmental competence are essential for the
restructuring of educational processes and educational institutions on the basis of sustainability.
