У статті проведено аналіз методичної і психолого-педагогічної літератури, у процесі якого було розглянуто різні підходи до визначення поняття пізнавальних інтересів школярів, у тому числі й молодших, а також різні погляди на структуру пізнавальних інтересів учнів.
З’ясовано, що пізнавальний інтерес виникає на основі двох джерел: зміст навчального матеріалу і сам процес навчання та роль вчителя у ньому. Адже оволодіння знаннями, тобто змістом навчального матеріалу, повинно само по собі викликати інтерес учня. Основна роль вчителя початкових класів у процесі розвитку пізнавальних інтересів учня - організація навчального процесу, підбір необхідних методів, прийомів, форм, які забезпечать підвищення цікавості предметом, виховання в учнів позитивних якостей особистості.
Крім того, на основі аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що існують як різні трактування пізнавального інтересу, так і різні бачення його структури.
Розглянуто роботи І.А.Зязюна, П.І. Підкасистого, Г.І. Щукіної, М.П. Осипової, А.М. Соловйова, О.І. Киричука, В.І. Лозової, Г.В. Троцко, П.П. Блонського, Л.І. Божович, О.Я.Савченко, Т.І.Шамової, О.М. Пєхоти та ін.
Виявлено, що попри різноманітність підходів щодо компонентного складу пізнавального інтересу, існують компоненти, що домінують в дослідженнях вчених. Так, для молодшого школяра творче мислення, самооцінка, допитливість, ініціативність, організованість, увага, критичне ставлення до себе, емоційний інтерес, ерудиція складають основу пізнавального інтересу, оскільки сприяють позитивному ставленню особистості до процесу пізнання, що передбачає стан готовності, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності, набуття нових знань, поглиблення тих, що є, самовираження особистості школяра у певній галузі.
Сам же пізнавальний інтерес, як сукупність виявлених психолого-педагогічних характеристик, забезпечує активну діяльність суб’єкта, схильність до самоаналізу помилок, прагнення брати участь в обговоренні окремих питань.
The article analyzes the methodological and psychological and pedagogical literature, in the course of which various approaches to the definition of the concept of cognitive interests of schoolchildren, including junior ones, as well as different views on the structure of cognitive interests of students were considered.
It has been found out that cognitive interest arises on the basis of two sources: the content of the educational material and the process of learning itself and the role of the teacher in it. After all, the mastery of knowledge, that is, the content of the educational material, should in itself cause the student's interest. The main role of the teacher of elementary classes in the process of developing the cognitive interests of the student - the organization of the educational process, the selection of necessary methods, techniques, forms, which will increase the curiosity of the subject, education of students positive qualities of the individual.
In addition, on the basis of the analysis of psychological and pedagogical literature, it is established that there are different interpretations of cognitive interest, as well as different visions of its structure.
The work of IA Zyazyun, P.I. Podkassistogo, GI Shchukina, MP Osipova, AM Solovyov, OI Kirichuka, VI Lozova, GV Trotsko, P.P. Blonskii, LI Bozhovich, O.Ya.Savchenko, T.I.Shamova, O.M. Pechotti and others.
It has been found that, despite the diversity of approaches to the component composition of cognitive interest, there are components that dominate the research of scientists. Thus, for a younger student, creative thinking, self-esteem, curiosity, initiative, organization, attention, critical attitude to oneself, emotional interest, erudition form the basis of cognitive interest, since they contribute to the positive attitude of the individual to the process of knowledge, which involves the state of readiness, the desire for independent cognitive activity, acquisition of new knowledge, deepening of what is, self-expression of the personality of a student in a particular field.
The same cognitive interest as the set of psychological and pedagogical characteristics revealed, provides active activity of the subject, a tendency to self-analysis of errors, the desire to participate in the discussion of individual issues.
