Ціль даного дослідження ‒ виокремити найбільш необхідні навички, які підвищать можливості студентів після завершення навчання знайти відповідне місце праці, а також виявити, важливість «soft skills» у конкурентоспроможності студентів на ринку праці.
Для дослідження було обрано декілька загальнонаукових методів, зокрема зроблено спробу адаптувати метод групування та моделювання до теоретичного представлення взаємозв’язку «м’яких навичок» та конкурентоспроможності студентів.
Групування навичок на основі розглянутих існуючих класифікацій уможливило виокремити сім базових груп (комунікативні вміння; критичне мислення і навички вирішення проблем; робота в команді; навчання протягом всього життя та навички управління інформацією; підприємницький навик; етика, мораль і професіоналізм; навички лідерства), а також поділити їх в залежності від пріоритетності та вагомості у досягненні вищого рівня конкурентоспроможності. Моделювання та виявлення зв’язку між конкурентоспроможністю та «soft skills» проводився з урахуванням цілей дослідження.
Поряд із основними результатами дослідження, зроблено висновок про важливість виховання з боку батьків та вищої школи у формуванні «м’яких навичок» у студентів та їх практичного застосування в майбутній професійній діяльності. Виокремлено декілька перспективних напрямів дослідження, що дасть змогу сфокусуватись на поглибленні проблематики та її цілковитого наукового обґрунтування.
Результати дослідження мають декілька обмежень, які корелюють із попередньо виокремленими напрямками майбутніх досліджень. Вони включають наявність лише теоретичне обґрунтування висунутих гіпотез та обмеженість можливих методів через відсутність розроблених показників вимірювання «soft skills» та конкурентоспроможності студентів.
Ціль даного дослідження ‒ виокремити найбільш необхідні навички, які підвищать можливості студентів після завершення навчання знайти відповідне місце праці, а також виявити, важливість «soft skills» у конкурентоспроможності студентів на ринку праці.
Для дослідження було обрано декілька загальнонаукових методів, зокрема зроблено спробу адаптувати метод групування та моделювання до теоретичного представлення взаємозв’язку «м’яких навичок» та конкурентоспроможності студентів.
Групування навичок на основі розглянутих існуючих класифікацій уможливило виокремити сім базових груп (комунікативні вміння; критичне мислення і навички вирішення проблем; робота в команді; навчання протягом всього життя та навички управління інформацією; підприємницький навик; етика, мораль і професіоналізм; навички лідерства), а також поділити їх в залежності від пріоритетності та вагомості у досягненні вищого рівня конкурентоспроможності. Моделювання та виявлення зв’язку між конкурентоспроможністю та «soft skills» проводився з урахуванням цілей дослідження.
Поряд із основними результатами дослідження, зроблено висновок про важливість виховання з боку батьків та вищої школи у формуванні «м’яких навичок» у студентів та їх практичного застосування в майбутній професійній діяльності. Виокремлено декілька перспективних напрямів дослідження, що дасть змогу сфокусуватись на поглибленні проблематики та її цілковитого наукового обґрунтування.
Результати дослідження мають декілька обмежень, які корелюють із попередньо виокремленими напрямками майбутніх досліджень. Вони включають наявність лише теоретичне обґрунтування висунутих гіпотез та обмеженість можливих методів через відсутність розроблених показників вимірювання «soft skills» та конкурентоспроможності студентів.
This study intends to identify the most necessary comprehensive skills that will increase students’ ability to find a suitable job after graduation, as well as to identify the importance of soft skills in the students’ competitiveness in the labour market.
The author selected several general scientific methods for the study, including an attempt to adopt the grouping and modelling method to the theoretical representation of the relationship between soft skills and students’ competitiveness.
Grouping skills based on the existing classifications allowed distinguishing seven basic groups (communication skills; critical thinking and problem-solving skills; teamwork; lifelong learning and information management skills; entrepreneurial skills; ethics, morality and professionalism; leadership skills), and also dividing them according to priority and importance in achieving a higher level of competitiveness. Modelling and identification of the relationship between competitiveness and soft skills took into account the objectives of this study.
Along with the main results of the study, the author made a conclusion about the importance of parenting and high school in training soft skills in students, and their practical application in future professional activity. The article identified several promising areas of research, which will allow us to focus on in-depth study of the issue and its comprehensive scientific substantiation.
The results of the study have several limitations that correlate with the previously identified areas of future research. They include only the theoretical substantiation of the hypotheses and the limitations of possible methods due to the lack of developed indicators for measuring soft skills and student competitiveness.