1. A human language is not inherited. It implies the existence of common neurological substrate of speaking, like making tools according to an example. Today, each Ukrainian is responsible for maintaining the native language. Public policy should promote the development of conditioned reflex of speaking Ukrainian language by all population in Ukraine.
2. With the loss of sensation of mandatory state Ukrainian language, we lose mental and spiritual constant, as well as the need of native state.
3. The government should clearly indicate the status of a single state language, which is Ukrainian language, as a guarantee of national identity and sovereignty. Regional languages (Russian, Hungarian, Romanian, Crimean Tatar et al.) must remain at the choice of the population.
1. Мова не успадковується, а передбачає існування загального неврологічного субстрату говоріння, подібно до виготовлення знарядь за зразком. Сьогодні на кожного українця покладена відповідальність за збереження рідної мови. Державна політика повинна сприяти виробленню умовного рефлексу говоріння населення нашої держави будь-якої національності українською мовою на території України.
2. З втратою відчуття обов’язковості державної української мови населення втрачає психічно-духовну константу, не відчуває потреби у своїй державі.
3. Держава повинна однозначно вказати на статус єдиної державної – української мови, як гарантії національної самобутності і суверенності. Українська мова та історія України у вишах – це питання національної безпеки.