Мета цієї статті полягaє у з’ясувaннi чaстотностi уживaння односклaдних i неповних речень тa їх ролi в текстaх творiв Олексaндрa Довженкa.

У статті узагальнено методичний матеріал і запропоновано різні види вправ і завдань для вивчення односкладного речення на уроках української мови.

У статті досліджено специфіку словоповторів як стильових недоліків, що трапляються у наукових текстах, висвітлено сутність тавтології та плеоназму як лексико-семантичних анормативів.

У статті проаналізовано типові відхилення від мовної норми, що трапляються у вживанні дієслів у писемних наукових текстах, зокрема помилки, зумовлені нерозрізненням значень паронімів, та анормативи, що виникають унаслідок ...

У статті проаналізовано структурно-семантичні моделі дієслівних метафор у виданні Д. Павличка «Покаянні псалми».

У статті представлено результати дослідження концепту «смерть» в українській мовній картині світу, визначено його складники і здійснено аналіз основних його вербалізаторів.

У статті висвітлено результати дослідження використання конфесійної лексики в художньому дискурсі, зокрема подано опис основних лексико-семантичних груп, які найчастіше використовуються в поетичних творах.

У статті висвітлено підходи до тлумачення термінів «фігура», «стилістична фігура», визначено дивергенті ознаки понять «тропи» та «стилістичні фігури», розглянуто класифікації стилістичних фігур.

У статті здійснено лінгвістичний аналіз полярно маркованих емоційних вигуків-речень у мові історичних повістей О. Маковея «Ярошенко» та Б. Лепкого «Полтава»; схарактеризовано семантичні групи нечленованих вигукових синтаксем.

У статті здійснено порівняльний аналіз лексико-семантичних особливостей звертання в кіноповістях О. Довженка «Україна в огні» та Б. Жолдака «Укри».