Сучаснi науково-методичнi розвідки пов’язують результативну освiту з рiдноï мови із засвоєнням не
лише когнiтивних знань, але й стратегiй навчання, з розумовими процесами, з досягненнями метапiзнання, тобто
з розвитком особистостi. У цьому навчально-методичному контекстi метою дослiдження є узагальнення точки
зору вчителiв вiдносно навчальних можливостей прислiв’ïв у вивченнi рiдноï мови; обґрунтування ефективності
засвоєння прислiв’ïв через реалiзацiю процедур, якi вимагають критичного мислення. У статтi представленi
характеристики i результати трьох етапiв роботи – етапу дослiдження (аналiз результатiв анкети); наочного
етапу (констатування прiоритетiв шкiльноï практики, а також кращих моделей для представлення навчального
змiсту прислів’ïв в основних пiдручниках з рiдноï мови в Болгарiï); експериментального етапу (практики
багатокомпонентноï провокацiï критичного мислення учнiв через когнiтивно-аксiологiчнi, творчi, рефлексивно-
комунiкативнi моделi).
Nowadays, educational models, which are limited to teaching and learning
compulsory (institutionally approved by instructions and regulations) curriculum content, are losing
popularity. Modern scientific and methodological assumptions relate the effectivenative language
education not only to the acquisition of cognitive knowledge, but also to the acquisition of learning
strategies, to the development of thinking processes, and to the achievement of metacognition (viewed
as knowledge of knowledge, developing not by itself, but through permanent and purposeful activities
to master the skills of identifying, comparing, correlating, contrasting and summarizing information;
competence of defending one’s own judgment), i.e.related to the development of personalities. The
markers of effectiveness are put on native-language educational paradigms that relate learning
content accents and techniques to raisestudents as thinking and creative individuals.
